Я вирішив запустити нову рубрику: розбір маршрутів для яхтингу. Розкажу про конкретні стоянки, цікаві місця, нюанси і складнощі. Це стане тобі в нагоді коли будеш планувати свій новий тріп. Тож сьогодні розберемо маршрут по Хорватії: Трогір – Старіград – Віс – Прімоштен – Рогозніца – Трогір. Всі ціни тут вказані на 2021 рік, для 12-ти метрової яхти.
Трогір (43.51322, 16.24649)
Ми почали наш маршрут з маленького, але дуже атмосферного містечка Трогір, що знаходиться всього за 7 км від аеропорта Спліт. Саме тут нас чекала наша яхта
Що мені запам’яталося найбільше? Руді коти, які бігали тут по всюду, смачнюще місцеве пиво та бебі кальмари, які я потім замовляв у кожному місті де ми зупинялись.
А ще тут є дуже гарний історичний центр, який включений до списку ЮНЕСКО. Коли йдеш його вузькими вуличками-лабіринтами ти відчуваєш себе наче у середньовіччі.
І скрізь навколо старі замки, церкви і вежі, а між ними – класні бари та ресторани, де можна відпочити і насолодитись смачними стравами.
Яхта стояла в доволі комфортабельній ACI Trogir Marina. Тут є всі зручності – ресторани, душові, туалети, вайфай. Також тут можна зарядити аккумулятори та заправитись водою і паливом. Про заправку я розповім в кінці, там є декілька цікавих нюансів.
Після оформлення всіх паперів і початкового інструктажа, ми вийшли з марини і відправились до нашої першої стоянки на якорі. Це затока біля селища з кричащою назвою Вініще.
| Вода | Електрика | Туалет | Душ | Ресторани | Паливо |
|---|---|---|---|---|---|
| ✔️ | ✔️ | ✔️ | ✔️ | ✔️ | ✔️ |
Вініще (43.48665, 16.11301)
Ця зупинка була скоріше перевалочним пунктом, тому що з Трогіра ми вийшли ввечері, і тому нам потрібно було десь заночувати. Це просто невелике рибацьке селище без особливо цікавих визначних памʼяток. Ми просто заночували в дуже красивій, зручній і головне закритій майже з усіх сторін бухті.
Як бачиш – це майже ідеальне укриття для якірної стоянки. Ні вітру, ні хвиль. А також гарний вид на берегові вогні ввечері. На наступний день після сніданку і купання в кришталево чистій воді, ми вирушили далі.
| Вода | Електрика | Туалет | Душ | Ресторани | Паливо |
|---|---|---|---|---|---|
| ❌ | ❌ | ❌ | ❌ | ✔️ | ❌ |
Старіград (43.18455, 16.594)
Цей перехід був доволі довгим, приблизно сім годин. По дорозі ми ще зупинились для купання біля острова Брач. Там ми побачили що нас наздоганяє гроза, і залишок шляху ми провели під доволі серйозною зливою. Нам пощастило що вітру майже не було.
Під вечір ми прибули в Старіград. Тут ми встали на так звану міську стінку – муніципальну стоянку. Як бачиш, тут є можливість поповнити запаси води, зарядити батареї та прийняти душ якщо потрібно. Парковка доволі проста, на звичайний мурінг.
Старіград – дуже затишне місто, яке знаходиться в глибині 6-ти кілометрової бухти на острові Хвар. Окрім дуже гарної міської марини – особливо ввечері – тут є хороші ресторани, декілька фортець і крутезний вид на море на заході сонця. Окрім всього, тут є рибний ринок, на якому можна купити свіжовиловлену рибу.
Але чесно кажучи ми були такі втомлені після переходу, що вечір провели на яхті в веселій і дружній компанії.
На наступний день ми вирушили до наступної точки – Пакленські острови.
| Вода | Електрика | Туалет | Душ | Ресторани | Паливо |
|---|---|---|---|---|---|
| ✔️ | ✔️ | ✔️ | ✔️ | ✔️ | ❌ |
Пакленські острови (43.16826, 16.34123)
Ця стоянка теж може вважатись перевалочним пунктом для ночівлі. На пакленських островах як бачиш ціла купа бухт, де можна стати на якір або на буй. Але треба враховувати, що скоріше за все місць на буях не буде – в нашому випадку саме так і було. Тож ми відправились шукати де стати на ніч.
Прогноз погоди був не дуже хорошим, очікувався сильний північний вітер, тож треба було стати в захищеному від вітру і хвиль місці. Крім того, саме тут я вперше спробував швартовку по середземноморськи – коли стаєш на якір, і привʼязуєш яхту до каміння або дерев на березі.
Стали ми ось тут. Не можу сказати що бухта була прям дуже добре захищена, вночі нас доволі сильно хитало. Спав я в кокпіті, бо переживав що просплю момент коли яхту зірве з якоря. Не дивлячись на те, що я розприділив вахти, все одно прокидався кожні пів години щоб перевірити ситуацію.
Тут доречі дуже чиста вода і прикольні скелі під водою. Доволі непогане місце для снорклінгу, і навіть можна побачити рибок або наступити голою пʼяткою на морського їжака
| Вода | Електрика | Туалет | Душ | Ресторани | Паливо |
|---|---|---|---|---|---|
| ❌ | ❌ | ❌ | ❌ | ❌ | ❌ |
Зелена печера (43.01598, 16.22436)
Після безсонної ночі і літру кави, ми підняли якір і рушили до острова Віс. Але по дорозі вирішили подивитись на Зелену печеру. Це крутий містяк – підводний грот, в який можна заплисти на дінгі. Головна фішка цього місця – це дуже чиста вода і гра світла, яке проникає у печеру через тріщини і отвори стелі. Найкращий час для відвідування – десь опівдні.
Біля печери є буї, до яких можна спокійно привʼязатись і не боятись що яхту кудись віднесе. Але час у тебе буде обмежений. Якщо я не помиляюсь – там можна стояти від 40 хвилин до години.
Якщо в тебе є достатньо часу – я раджу подивитись Голубий грот.
Це ще одна печера, але вже більш цікава – там сонячне світло просочується крізь підводний тунель і робить це місце просто фантастичним.
Потрапити в печеру можна ззовні або проплисти через підводний тунель. Треба зануритись на 2 м і проплисти 4 м під водою, але це зможе зробити майже кожен. Тільки купатися в печері не можна, але чим раніше приїдете, тим менше там буде гідів і човнів. Якщо заскочите в міжсезоння, ви зможете насолодитись печерою без людей навкруги.
Можна дістатися до печери й на човні, проїхавши вузьким проходом довжиною 30 м, який потім повертає назад і веде в Блакитну печеру. Вхід платний, але це того варте. Найкраще світло там буває між 10:00 і 11:00, хоча тоді й найбільше народу. Перед печерою не можна стояти на якорі і не варто туди плисти, якщо дує сильний південний вітер.
| Вода | Електрика | Туалет | Душ | Ресторани | Паливо |
|---|---|---|---|---|---|
| ❌ | ❌ | ❌ | ❌ | ❌ | ❌ |
Віс (43.06106, 16.18604)
Після зеленої печери ми трохи повернулись назад і прибули у місто Віс на однойменному острові. Я встиг знайти місце в міській марині. Це була одна з найскладніших швартовок в моєму житті, бо місце було прям дуже вузьким і був сильний боковий вітер. Але я запаркувався як боженька і пішов шукати де тут наливають місцевий півас.
Віс – доволі велике місто в порівнянні з тими селищами де ми були раніше. Тут ціла купа ресторанів, історичних памʼяток. Велика марина з усіма зручностями і навіть з заправкою. Також тут є місце для парковки на буях.
Тут ми взяли велосипеди напрокат і вирушили на іншу сторону острова, вздовж оливкових садів. Там було просто дуже гарне місце – вид на острів і море з гори.
Доречі якщо маєш права – тут можна взяти в аренду скутери.
Недалеко від марини є міський пляж. Вода тут не така чиста як в диких бухтах, але в цілому норм. Дуже раджу купити гумові тапки проти морських їжаків – у нас були неприємні інциденти повʼязані з ними
Наступна зупинка – Прімоштен
| Вода | Електрика | Туалет | Душ | Ресторани | Паливо |
|---|---|---|---|---|---|
| ✔️ | ✔️ | ✔️ | ✔️ | ✔️ | ✔️ |
Прімоштен (43.58498, 15.92498)
Це місто мені сподобалось найбільше. Тут є декілька дуже крутих пляжів, історичний центр і прикольні невеличкі ресторани з дуже смачними морепродуктами. А ввечері на наберженій починається весела двіжуха з вуличними музикантами і різними перфоменсами
Тут можна стояти на буях, але також є невелика міська марина в якій скоріше за все не буде місця. Ми ледве встигли зайняти буй, бо це місце доволі популярне.
Бухта достатньо закрита від моря, хвиля тут була не дуже велика. Але вітер нам трохи дошкуляв. Саме тут один з наших гостей наступив на морського їжака – тож не нехтуй своєю безпекою.
Це місто нам так сподобалось, що ми залишились там на два дні.
| Вода | Електрика | Туалет | Душ | Ресторани | Паливо |
|---|---|---|---|---|---|
| ✔️ | ✔️ | ✔️ | ✔️ | ✔️ | ❌ |
Рогозніца (43.52736, 15.96797)
Остання точка нашого маршруту. Головними визначними місцями тут є величезна міська марина та Змієве око – кришталево чисте озеро, яке оточено скелями, з яких за бажанням можна пострибати.
Стоянка тут також дуже комфортна, місця вистачає всім. Є заправка водою та електрикою.
А ввечері набережна перетворюється на величезну ярмарку де можна купити все – від сувенірів до консервованих анчоусів і трюфелів. Доречі саме в Хорватії я вперше спробував трюфелі і з тих пір постійно додаю їх до різних страв.
| Вода | Електрика | Туалет | Душ | Ресторани | Паливо |
|---|---|---|---|---|---|
| ✔️ | ✔️ | ✔️ | ✔️ | ✔️ | ✔️ |
Переночувавши у Рогозниці, ми вирушили до початкової точки нашого маршруту, Трогіра. По дорозі ми ще раз заскочили у бухту біля Винища, просто щоб трохи відпочити і покупатись наостанок.
Як я казав у минулих відео – повертати яхту потрібно з заправленим баком, тож біля Трогіра ми зайшли на заправку. Як ти бачиш, тут доволі мала глибина і дуже активний трафік, тож треба бути максимально сконцентрованим. Робити все треба швидко і чітко.
При поверненні у марину зроби запит по рації на 16 каналі і скажи що ти повертаєшся на стоянку. Тобі скажуть куди саме ти зможеш стати.
Підсумую все вищесказане. Хорватія – це дуже крута локація для сейлінгу, тут є місця з найчистішою і найпрозорішою водою в світі. Інфраструктура доволі зручна, розвинена. Стоянки не дуже складні, а майже в кожному місті є цікаві місця які варто відвідати. Доречі, на моєму каналі вийшов відос з цього тріпа, можеш зацінити.
І окремий пункт – це кухня. Хорватська кухня мене підкорила. Тут дуже смачно, особливо якщо ти фанат морепродуктів.